Понеділок, 10.08.2020, 08:26
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 68 м.Маріуполя

КОНЦЕПЦІЯ «ШКОЛИ СПРИЯННЯ ЗДОРОВ’Ю»

І. КОНЦЕПЦІЯ

Школа - це великий живий організм: діти, вчителі, техперсонал, зовнішні зв’язки матеріальна база. І цей живий організм повинен  своєчасно реагувати на зовнішні фактори (зміни в політиці, економіці, культурі, і найголовніше, на зміни в педагогічній науці). І якщо раніше основним напрямком системи освіти було засвоєння знань, вмінь та навичок, то вже в роки становлення школи ця традиційна система перестала відповідати соціальному замовленню, оскільки вже потрібні самостійні, ініціативні та відповідальні члени суспільства, здібних ефективно взаємодіяти та вирішувати різні соціальні, економічні та виробничі задачі. Виконання цього завдання потребує розвитку їх особистих якостей та здібностей школярів, формування у них вмінь орієнтуватися в житті суспільства.

У світовому педагогічному просторі існує три підходи, на основі яких можна аналізувати та здійснювати освітній процес у сучасній школі:

- підхід з точки зору змісту освіти (основне питання – набір «знанієвих» здібностей учня, що реалізуються на уроці та у позаурочній діяльності);

- підхід з точки зору процесу навчання (основне питання – як вчаться діти, що вони засвоюють, як організований процес навчання);

- підхід з точки зору результативності (він спрямований на формування набору компетентностей, якими необхідно оволодіти учням по закінченню школи).

Останній є найбільш важливим на сьогоднішній день, оскільки саме він зорієнтований на формування життєвих компетентностей, що визначають готовність дитини до самостійного життя та самореалізації в суспільстві.  

Під поняттям «Компетентністний підхід» розуміємо спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових та предметних  компетентностей особистості. Результатом цього процесу буде формування інтегрованої характеристики особистості – життєвої компетентності людини, що становить собою сукупність ключових компетентностей. Вона формується в процесі навчання і містить знання, вміння, стосунки, досвід діяльності та поведінкову  модель особистості.

І.1. Ідея Концепції

Створення умов для:

  1. гармонійного розвитку особистості, формування фізичного, психічного та морального здоров’я;
  2. формування в учнів правильної соціальної позиції до особистої безпеки, мотивації її на безпечну поведінку в житті;
  3. формування свідомого ставлення до свого здоров’я.

І.2. Мета Концепції Забезпечення комфортних умов для всіх учасників освітнього процесу, які сприятимуть збереженню та зміцненню здоров’я, створення комплексу виховних та освітніх технологій до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного свого життя в суспільстві.

І.3. Задачі Концепції  

  • формування культури безпеки у людини;                                       
  • забезпечення певного стану індивідуальної захищеності учня шляхом формування та розвитку тих якостей особистості, які сприяють розвитку безпеки, а також необхідні знання та навички;
  • інтенсифікація методичної, наукової та інших форм освітньої роботи у напрямку безпеки життєдіяльності як на уроках, так і поза ними;
  • сприяння підвищенню ефективності роботи школи з безпеки учнів шляхом навчання та підготовки учнів до їх адекватної взаємодії, активної позиції;
  • формування потреби в учнів, батьків та педколективу у збереженні, закріпленні та розвитку здоров’я;
  • освоювання та використання у роботі педагогічного колективу здоров’язберігаючих педагогічних технологій (колективно-групові способи навчання, рівнева диференціація, метод проектів);
  • моніторинг взаємозв’язку здоров’я учнів та активного способу життя;
  • створення організаційних умов для активної просвітницької роботи щодо здорового способу життя серед дітей і молоді через надання повноважень самим неповнолітнім;
  • підготовка підлітків-інструкторів до просвітницької роботи серед ровесників;
  • підвищення соціальної компетенції молоді в питаннях здорового способу життя;
  • забезпечення художньої, естетичної освіти, освоєння учнями необхідної суми знань, умінь, навичок у процесі викладання основних наук та мистецтва;
  • створення умов для безперервного естетичного виховання засобами позакласної роботи;
  • залучення кожного учня до участі в різних сферах творчої діяльності на основі діагностики його природних нахилів та здібностей. Естетичне виховання не може реалізуватися окремо від учбового процесу. Воно повинно бути на уроках не тільки естетичного циклу учбових дисциплін, а й у діяльності різноманітних гуртків та студій, народознавчих клубів, у колективах художньої самодіяльності;
  • важливим фактором у розвитку естетичних здібностей є народне мистецтво, котре сприяє більш глибшому вивченню рідної мови, історії свого краю, народної спадщини національного одягу, традицій, обрядів, пісенного та поетичного фольклору.

 

І.5. Аналіз ситуації виникнення проблеми створення “Школи сприяння здоров’ю”

            Педколектив впродовж 17 років працює над проблемою культурно-естетичного виховання учнів на уроках та в позаурочний час, а з 1997 р. має статус “Культурно-естетичного центру”. В свій час ця проблема була обрана не випадково, тому що:

  1. школа знаходиться в “спальному районі” міста;
  2. в мікрорайоні школи відсутні заклади культури;
  3. школа була новобудовою.                                                                                                                             
  4. необхідно було підняти культурний рівень учнів.

Отже, естетичне мистецтво може носити як індивідуальний характер, так і колективний. А колективні форми творчої роботи сприяють й укріпленню шкільного колективу. Систематична робота учнів в різноманітних студіях, гуртках привчає їх швидко переходити з одного виду діяльності на інший. А для педагогічного колективу розширюються можливості, тому що виховні та організаційні заходи отримують можливість більш цілеспрямованого рішення. Зараз у школі працює музична студія, існує студія хореографії, студія бальних танців, вокальна студія.

Ставлення керівників до своєї роботи передається учням: вони залучаються до загального творчого процесу, живуть ділом школи, вносять свої пропозиції, сценарії, розробки. Необхідно, щоб всі заходи проходили у вигляді театралізованих вистав, з прилученням дітей різного віку та вчителів. Всі ці свята – спілка музики, танцю, живопису. І такі свята будуть давати великий виховний ефект: встановлювати атмосферу особливої довіри, розуміння.

Діти повинні бачити результати своєї діяльності й тому в школі треба проводити концерти, театральні вистави для учнів своєї школи та інших шкіл, дитячих садків, мешканців мікрорайону, батьків, виступати на фестивалях танцю, в театрі, у військовій частині, в центрі культури молоді, проводити звіти всіх студій, виставки, перегляди самодіяльності.

Але мета школи - естетично виховувати не тільки через позакласну роботу, але й через предмети навчального циклу.

У школі вже традиційно проходять декади:

  • декада рідного краю (біологія, географія, екологія, хімія);
  • декада гуманітарних наук (російська мова та література, українська мова та література, історія);
  • декада математичних наук;
  • декада здоров’я (фізкультура, ЦЗ, «Захист Вітчизни»);
  • декада мистецтва (звіти студій).

Така структура організації роботи за предметами дозволяє урахувати особливості, інтереси учнів, дає можливість більш глибшого вивчення того або іншого предмета.

Естетичне виховання є результатом цілеспрямованих естетичних впливів на школяра, що здійснюються в єдності процесів навчання, виховання та самовиховання; навчальної та позакласної, позашкільної роботи, в єдності дій школи та родини. Педагогічний сенс використання взаємодії мистецтв у шкільній практиці полягає перш за все, в нових властивостях та якостях особистості школяра, котрі виявляються саме як результат впливу мистецтва. Мистецтво не “прикраса”, а рівноправний учасник пізнавальної діяльності та виховного процесу. Мета його – формування духовних потреб та творчих здібностей учнів.

Але крім цієї проблеми педколектив працював й над формуванням в учнях вірної соціальної позиції до особистої безпеки, мотивації її на безпечну поведінку у повсякденному житті, на підприємстві, в інших сферах існування.

За ці роки створена система роботи з безпеки життєдіяльності:

  • це накази, котрі видаються по школі;
  • це оперативні наради, педради, на котрих заслуховуються питання з безпеки життєдіяльності;
  • це батьківські збори, педвсеобучі, на котрих розглядаються питання охорони здоров’я, проводяться зустрічі з лікарями, інспекторами ДАЇ, МНС;
  • це розробка та вивчення інструкцій з охорони праці, посадових інструкцій з охорони праці;
  • це ведення журналів з безпеки життєдіяльності для вчителів та учнів;
  • це складання іспиту з охорони праці вчителями.

У школі ведуться журнали інструктажів з техніки безпеки на робочому місці, первинного інструктажу, журнал видачі службових інструкцій, журнали інструктажів у кабінетах хімії, інформатики, спортзалу, майстерень, кабінетах трудового навчання, виходу учнів за межі школи, оперативного контролю. На початку навчального року підписуються акти готовності школи, протоколи перевірки заземлення, акти атестації робочих місць (1 раз у 3 роки), акт обробки театральної завіси, акти готовності майстерень та кабінетів. Створена служба з охорони праці, яка проводить перевірку наявності стендів з безпеки життєдіяльності, інструкцій на різні види робіт в кабінетах та майстернях, наявність медичних висновків, звільняючих учнів від тих або інших робіт.

Щорічно в школі проходять місячники з правил дорожнього руху /вересень/, декади з пожежної безпеки /грудень/ та місячники – акції “Молодь проти СНІДу” /листопад-грудень/ у рамках котрих проводяться бесіди, зустрічі з лікарями, інспекторами ДАЇ, МНС, конкурси газет, малюнків, знаків, санбюлетенів, диктанти, перегляди фільмів, вікторини, ділові ігри, виступи агітбригад, зустрічі батьків з лікарями, єдині уроки з безпеки життєдіяльності, конкурси повідомлень на ту чи іншу тему з безпеки життєдіяльності. У школі створюються загони ЮІР, ЮПП та ДПД. У квітні звичайно проходить місячник з безпеки життєдіяльності, що стало традицією.

Усвідомлюючи, що одним із факторів, впливаючих на здоров’я, є екологія, у школі введені уроки екології в молодших класах. Мета уроків - екологічне виховання підростаючого покоління, відчуття своєї значимості в рішенні екологічних проблем міста, закріплення екологічних знань, одержаних на уроках географії, біології, хімії.

Кажучи про безпеку життєдіяльності, неможна не казати про формування свідомого відношення до свого здоров’я, тому що збереження та зміцнення здоров’я людини, збільшення періоду активної діяльності та довготривалості життя людини – це одна з пріоритетних цілей реалізації концепції розвитку охорони здоров’я населення України. З яких же елементів складається ця робота у школі на даний період?

Це уроки безпеки життєдіяльності, фізкультури, екології, нестандартні форми проведення позакласної роботи (уроки-ігри, уроки-мандрівки, вікторини, бесіди, профілактичні інформаційні 15-хвилинки, фізхвилинки, кіно-уроки, спортивно-оздоровчі заходи, виховні години, профілактичні декади та інше). Школа є опорною у напрямку “Безпека здоров’я”. Велика увага приділяється цій проблемі і в роботі з батьками. Для проведення педвсеобучу визначені теми:

  • “Школа та здоров’я дитини. Виховання людини безпечного типу поведінки”
  • “Шкідливі звички та здоров’я підлітка”
  • “День здоров’я у родині”
  • “Охорона здоров’я дітей – головне завдання школи та батьків”
  • “День здоров’я у родині. Здоровий спосіб життя”

 

І.6. База, що визначає можливість реалізації концепції

            Для роботи з реалізації концепції існують передумови:

  1. кадрове забезпечення;    
  2. нормативно-методичне забезпечення;
  3. матеріально-технічне забезпечення.

 

  1. Керівники-спеціалісти, здатні вести роботу “Школи сприяння здоров’ю”                                                  
  2. За 17 років існування школи підібрані нормативні документи з охорони життя та пропагування здорового способу життя, методична література, папки з розробками з різних тем безпеки життєдіяльності та профілактики здоров’я, дидактичний матеріал.
  3. Створено ряд кабінетів, у яких створено базу для проведення уроків у напрямку «Школа сприяння здоров’ю». Також існує 2 спортзали, методичний кабінет з виховної роботи. Кабінет з безпеки життєдіяльності та охорони праці має велику підбірку методичної літератури, течок з розробками на різні теми, стенди, макети, зразки протигазів, аптечок, захисних костюмів, таблиць, дидактичного матеріалу. Зібрана відеотека та фільмотека. Увесь цей матеріал містить питання й охорони життя, й пропагування здорового способу життя. В школі є  медичний кабінет.

Для роботи з реалізації концепції існує:

  • клас хореографії
  • клас бальних танців
  • наявність гарного музичного обладнання
  • клас образотворчого мистецтва
  • клас музики
  • костюми для танцювального колективу
  • кабінет праці
  • добре обладнаний актовий зал
  • кабінет профорієнтації